Штучна країна Пропагандонія
May. 3rd, 2017 05:30 pm Паслєдній парад наступаєт»
У нас в Україні своя свідомість – нам притаманно пам’ятати свої трагедії і поразки, всіляко про них нагадувати, навіть штучно роздуваючи. Що не увімкнеш український телеканал – майже щодня побачиш траурну свічечку в куті екрану, таке враження, що вся наша історія це суцільна катастрофа і трагедія. При цьому, про свої перемоги ми швидко забуваємо або замовчуємо.
У росіян все навпаки. Ні, своїх трагедій та ганебних поразок у них було не менше ніж у нас. Але вони більшість своїх поразок замовчують, а з деяких навіть примудряються робити перемоги. Пропаганда в Московії має багатовікову історію, починаючи з Сусаніна (про цей «подвиг» я якось ще напишу окремо, також планую розглянути кілька створених пропагандою «подвигів» часів Другої світової, ой, перепрошую, «Вєлікой Атєчєствєнной»). Я не закликаю нас, українців, перебрехувати свою історію та вигадувати собі штучні перемоги і досягнення. Але, принаймні в ці важкі часи, нам би не завадило більше висвітлювати та згадувати про свої перемоги.
Втім, повернемось до наших північно-східних баранів. Хто не чув про легендарний подвиг крейсера «Варяг», який став одним з російсько-радянських фетишів «слави русского оружія» ? Всі чули. За порєбріком про цей подвиг складено купу віршів, пісень, написано картин і т.д. А як воно було насправді ?
Спочатку трохи передісторії.
Наприкінці 19 сторіччя Китай зіткнувся з великими проблемами – його армію і флот було знищено під час японсько-китайської війни, країну роздирали злидні і негаразди. Росія, звісно, не могла залишитись байдужою до сусідської біди і по-братньому анексувала всю північну частину Китаю. В Петербурзі було оголошено про створення «Жовторосії» (саме так, не смійтеся), яка мала містити Манчжурію, північний Китай та Корею. А згодом, звісно, і Японію. Але з Японією виникли несподівані проблеми – фашиствуючі самураї не поділяли цінностей русского міра. А коли в Нагасакі, під час дружніх попойок з гейшами, російські моряки по-братньому пропонували самураям приєднуватись до Жовторосії – ті мовчки вставали і виходили геть, стискаючи руками мечі, і гейши теж кудись зникали. Врешті-решт, для Японії питання було поставлене ребром – або Жовторосія, або примушення до миру з подальшим референдумом і створенням ЯНР.
В результаті, підбурювана пєндосами самурайська хунта отримала транш від тодішнього МВФ і наважилася на війну.
( А тепер, власне, сама історія... )